МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ В ШКОЛІ ЖАНРУ ФЕНТЕЗІ (НА ПРИКЛАДІ РОМАНУ КОРНЕЛІЇ ФУНКЕ «ЧОРНИЛЬНЕ СЕРЦЕ»)

Одним із завдань вивчення літератури в школі є формування в учнів стійкого інтересу до літератури, прилучення їх до читання. Як же виконати це завдання в епоху, коли читання книг замінюється читанням  дайджестів та переглядом фільмів? Також спостерігається тенденція поступового витіснення літератури (особливо в її паперовому форматі)  з простору сучасної медійної культури. Але, здається, вихід є. За словами письменниці Яни Дубинянської, “молодь читає фентезі, фентезі має успіх, фентезі добре продається”. Також вона вважає, що добра книжка у жанрі фентезі ніколи не обмежується лише прикметами жанру, тобто творенням світів – насправді вони відіграють допоміжну роль, це тільки тло [1]. Ці книги, як правило, багатошарові і піднімають велику низку соціальних та морально-етичних проблем.

Твори фентезі близькі до казкової або пригодницької повісті. Віддалені часи, середньовічний простір, битви світлих і темних сил, чари… – все, що так захоплює читача. Але всі вони говорять про одне й те ж саме: зло може перемогти не ідеальний богатир, а маленький мрійник хобіт чи звичайна дівчинка Меґі. Таким чином, читач замислюється над можливістю власної участі у вирішенні актуальних проблем сьогодення.

У 7 класі в розділі “Сучасна література” пропонується для вивчення роман-фентезі К. Функе “Чорнильне серце”. Книга Корнелії Функе – це захоплююча подорож  у світ книг взагалі та у світ певної книги. Так саме й уроки мають бути цікавою подорожжю у “чорнильний світ”, а для цього учитель має використовувати рольові ігри, інтерактивні та проектні технології, що розвивають творчий потенціал учнів.

Ми поринаємо в дивний світ людей, які обожнюють читання та книги – Мо, Мортимер Фольхарт, палітурник, його дочка Меґі, тітонька Меґі Елінор, власниця унікальної бібліотеки. Шурхіт сторінок, чудові книги, унікальні ілюстрації – весь цей світ не може не захопити уяву. “Ніщо не проганяє страшних снів швидше, ніж шурхіт задрукованого літерами паперу”, “Одні книжки треба смакувати, інші просто ковтати, і лише декотрі пережовувати й добре перетравлювати”, “Коли береш із собою книжку, то стається диво: книжка починає збирати твої спогади. А згодом досить її розгорнути, й відразу ніби опиняєшся там, де читав ті сторінки вперше…”, “… кожна книжка, коли її розгортаєш, шепотить якось по-своєму – залежно від того, знаєш ти про що вона, чи ні”,  “…книжки мають бути важкі, то в них – цілий світ” [4] – ось так ми опиняємось у чарівному світі книги. Працюючи на уроці над цими цитатами, можна запропонувати учням створити власний образ улюбленої книги, розповісти про спогади, що пов’язані з улюбленою книгою, написати твір-есе «Про що мені шепочуть книжкові сторінки».

А ось як описує К. Функе дві різні бібліотеки,  а саме в будинках Мо та Елінор: Удома в них повсюди були стоси книжок. Книжки стояли не лише на полицях, як у решти людей, а й горами лежали під столами, на стільцях, у всіх кутках. Книжки були на кухні й у вбиральні, на телевізорі й у шафі з одягом;  невисокі стосики й високі стоси, книжки грубі й  тоненькі, старі й нові… Вони зустрічали Меґі спокусливо розгорненими сторінками за сніданком, проганяли нудьгу в похмурі дні… І часом просто потрапляли під ноги, Вона не відводила очей від книжок. Полиці, на яких вони стояли, пахли свіжопоструганим деревом. Стелажі сягали до самої небесно-блакитної стелі, з якої на дротах звисали, мов поприв’язувані зорі,  невеличкі лампочки. Попід стелажами стояли  вузенькі подвійні драбинки на коліщатах, готові винести кожного допитливого читача на свої вершини. Були тут і пюпітри, на яких лежали розгорнені книжки, прикріплені позолоченими мідними ланцюжками. Були й скляні вітрини, в яких книжки з  потьмянілими від давності сторінками показували  кожному, хто над ними схилявся, чудовні картинки. Ні, стриматися Меґі було несила. Вона поквапно кинула погляд у бік Елінор – на щастя, та саме стояла до неї спиною, – ступила крок і опинилася біля  вітрини. Дівчинка все нижче й нижче схилялася над склом, поки ввіткнулася в нього носом [4]. Аналіз цих фрагментів – гарний привід провести віртуальні та реальні екскурсії бібліотеками міста, починаючи зі шкільної бібліотеки, познайомити учнів з каталогами. Цікавими можуть виявитись віртуальні подорожі «Бібліотеки України», «Найвідоміші бібліотеки світу», презентації «Моя домашня бібліотека», «Бібліотека майбутнього».

Смакуй кожне слово, Меґі, – зазвучав у її пам’яті голос Мо, – нехай воно тане в тебе в роті. Відчуваєш кольори? Вітер і ніч? Страх і радість? І любов? Відчуй їх, Меґі, і все оживе– так зображує процес “оживлення” книжки К. Функе. Чи не є метафора “смакування слова” ключем до пояснення, що таке виразне читання? Пропонуємо учням підготувати виразне читання епізоду книги, використовуючи пораду Мо.

Читаючи “Чорнильне серце”, подорожуємо світом, у якому написане слово стає реальністю, тобто герої книги потрапляють у реальний світ. Метафора  “живе слово” перестає бути метафорою. Туришева О. Н., Зенкова Д. В. вважають, що читацька діяльність у книзі представлена як перфоманс. В образі Мортимера К.Функе зображує читача, який стає жертвою того перфоманса, який сам же і здійснює. Однак у книзі є й протилежний аспект. Сама книга стає об’єктом читацького перфоманса [3]. Успадкувавши дар батька, Меґі за допомогою Феноліо переписує сюжет, щоб захистити свою родину. Але вторгнення в смисловий простір книги буде мати драматичні наслідки, про які ми дізнаємося з наступних книг трилогії Функе. І Феноліо, автор книги, герої якої стали реальними, і Мо, Чарівновустий, який “вичитав” персонажів книги у реальний світ, і його дочка Меґі стали відповідальними за те, що трапилось. Їм постійно доводиться балансувати на межі, стримуючи зло, намагаючись не дозволити йому зруйнувати світ добра. Це дуже гарний привід, щоб укотре замислитися над тим, що слово та думка є матеріальними, що кожен повинен відповідати за те, що і як він пише та як він здатний прочитати та сприйняти написане. Опрацьовуючи цю проблему, учням можна запропонувати написати фанфік за мотивами роману, провести рольову гру-пригоду, наприклад, “Пригоди Рези у Чорнильному світі”, створити карту-гру “Подорож Чорнильним світом”.

Роман Корнелії Функе – захоплююча, сповнена пригод подорож “лабіринтами букв та слів. Відповідальність людини не лише за вчинки, а й слова, написані й прочитані, шанобливе ставлення до Книги як символу людської культури та цивілізації, до Слова як початку всього сущого – це ті аспекти опрацювання книги К.Функе “Чорнильне серце”, на які слід звернути увагу.

 

Література

  1. Дубинянська Я. Царство фантазії: українське фентезі, субкультури та рольові ігри [Електронний ресурс] / Яна Дубинянська. – Режим доступу:  http://www.chasipodii.net/mp/article/1922/
  2. Лебедев И. В. Жанр фэнтези и авантюрно-приключенческая литература // Rhema. Рема. – 2014. – №3. [Електронний ресурс] / И.В. Лебедев. – Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/zhanr-fentezi-i-avantyurno-priklyuchencheskaya-literatura
  3. Турышева О. Н., Зенкова Д. В. Истории о чтении в литературе и кинематографе XXI века // Филологический класс. – 2013. – №4 (34) [Електронний ресурс] / О.Н. Туришева, Д.В. Зенкова. – Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/istorii-o-chtenii-v-literature-i-kinematografe-xxi-veka
  4. Функе К. Чорнильне серце. [Електронний ресурс] / К. Функе. – Режим доступу: http://maxima-library.org/year/b/294088